час від часу мене запитують, що означають коми наприкінці речень. ось такі,

так ось, насправді чимало:
це і моя північна ніжність, яку я зазвичай кладу у листи,
це тепло ковдр після холодних вулиць,
це міцні обійми, коли до нестями скучив, це улюблена музика,
це чи не єдина можливість, завжди залишати простір для чогось нового чи продовження того, що є,
це шанс відкритись, навіть, якщо страшно,
це все ще щира любов, яку чомусь стало так складно помістити у слова аби справді надати їй необхідного значення чи ваги,
це можливість бути теплим, коли ти повен роздратування,
це легкий дотик долоні до чиєїсь скроні, просто аби впевнитись у тому, що усе це насправді,
і чимало всього ще,